85 група - 2й курс Зарубіжна література

 підручний https://shkola.in.ua/1109-zarubizhna-literatura-11-klas-kovbasenko-2019.html

07.09.2023

Тема. Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи.  Йоганн Вольфґанґ Ґете. «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина).  Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості  композиції. Проблематика.

Експрес-урок https://www.youtube.com/watch?v=eB8JPD5rGVI

О́пера (італ. opera — «дія», «праця», «твір») — музично-драматичний жанр, що ґрунтується на синтезі музики, слова, дії. 

Лібре́то (італ. Libretto - книжечка) — літературна основа великого вокального твору, світського або духовного, наприклад, опери, оперети, ораторії, кантати.

Міманс (балет)- скорочення від «мімічний ансамбль» - група артистів музично і пластично обдарованих, що беруть участь у масових сценах.

Парте́р (фр. parterre, від par — «по» + terre — «земля») — нижній поверх глядацького залу театру з місцями для глядачів.

ДІЯ ПЕРША

Картина перша

У своїй лабораторії Фауст розмірковує над поразкою, яку завдало йому життя: він не зміг пізнати таємницю людського буття і без жалю хоче полишити цей світ. Але пасхальні пісні нагадують про радість життя. Фауст у відчаї проклинає Бога та звертається до сатани.

Мефістофель з’являється перед ним і пропонує Фаусту багатство, славу, владу. Та вченому потрібна лише молодість. Мефістофель погоджується продати йому молодість за умови, що на землі він служитеме Фаусту, але “внизу”, у пеклі, Мефістофель спокушує його видінням юної вродливої Маргарити. Фауст приймає угоду і Мефістофель повертає йому молодість, обіцяючи, що  він зустріне дівчину.

Картина друга

Вирує народне гуляння на честь солдат, які збираються в похід. Серед них Валентин, брат Маргарити. Валентин сумний: він хвилюється за сестру.  Закоханий у Маргариту Сібель обіцяє піклуватися про неї. Вагнер, друг і бойовий товариш Валентина, співає, намагаючись розвеселити солдат. Але пісню обриває поява Мефістофеля, який змушує солдат разом з ним прославляти золотого тельця, а згодом пророкує майбутнє: Вагнер загине на полі бою, кожна квітка, якої торкатиметься Сібель – зів’яне, а Валентин загине від руки того, кого знає Мефістофель. Тост за Маргариту обурює Валентина. Він дістає зброю, яка ламається. Всі зрозуміли, що Мефістофель – злий дух.

Фауст чекає на зустріч з Маргаритою. Сібель шукає Маргариту, яка  бачить тільки Фауста, який пропонує їй руку. Маргарита відмовляє і  враз зникає.

ДІЯ ДРУГА

Сібель збирає букет для коханої але квіти враз в’януть. Сібель омиває руки святою водою, і чаклунство розвіюється. Мефістофель, повертається з коштовностями. Це має  вразити серце дівчини.

Вона  приміряє прикраси. Сусідка Маргарити – Марта – запевняє дівчину, що дарунки призначалися саме їй.

Мефістофель повідомляє Марті про загибель її чоловіка і, щоб відволікти її увагу від закоханих, залицяється до неї. Мефістофель заклинає ніч і квіти наповнити повітря духмяним тонким трунком. Чари діють і Маргарита підкоряється  Фаусту.

ДІЯ ТРЕТЯ 

Картина перша

Маргарита чекає дитину. Фауст зник, не полишивши жодної звістки. Дівчина йде до церкви, щоб молитвою спокутувати свої гріхи. Її переслідує страшне прокляття Мефістофеля.

Картина друга

Солдати повертаються з війни. Сібель, щоб захистити Маргариту від братового гніву, намагається затримати його, але марно. Той, передчуваючи лихо, вривається в дім.

Фауста мучать докори сумління. Мефістофель пропонує допомогти юнакові і викликає Маргариту на побачення серенадою, глумливий тон якої обурює Валентина. Він хоче помститися негідникові, котрий зганьбив сестру, і викликає Фауста на поєдинок. Завдяки втручанню сатани Фауст завдає Валентинові смертельного удару. Вмираючи, брат привселюдно проклинає сестру.

 

Картина третя

Фауст ступає на шлях гріхопадіння. Останнім кроком має стати  участь у Вальпургієвій ночі, ритуальній оргії з найвродливішими коханками усіх часів. Мета ритуалу – зруйнувати природній перебіг подій та відсвяткувати перемогу сил темряви. Серед них Єлена Троянська та Клеопатра. У розпалі вакханалії  перед Фаустом виникає видіння Маргарити, і вже ніякі диявольські принади не можуть його привабити.

Картина четверта

Маргарита потрапляє до в’язниці. Почет Мефістофеля викрадає у неї новонароджену дитину. Фауст намагається врятувати кохану, благаючи тікати з ним. Але тільки ціною власного життя Маргарита може врятувати Фауста, звільнивши його таким чином від угоди з Мефістофелем. Вона згадує їхню першу зустріч та ніч кохання. Занепокоєний Мефістофель пропонує закоханим тікати, але Маргарита благає небесних ангелів врятувати душу Фауста і вмирає. “Врятована!” –  сповіщають ангели, забираючи душу Маргарити на небо. Мефістофель програє. Самотній Фауст продовжує земний шлях.

Вивчити Останній монолог Фауста” 

Хай спробують де греблю ту прорвать — 

Здолає гурт прорив затамувать.

Служить цій справі заповідній — 

Це верх премудрощів земних:

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б’ється день у день за них.

Нехай же вік і молоде й старе 

Життєві блага з бою тут бере. 

Коли б побачив, що стою 

З народом вільним в вільному краю, 

Тоді гукнув би до хвилини: 

Постій, хвилино, гарна ти! 

Ніяка вічність не поглине

Мої діла, мої труди! 

Провидячи те щасне майбуття, 

Вкушаю я найвищу мить життя.

 21.09.2023

Тема. Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації.

 05.10.2023

Тема: «Перевтілення» Франц Кафка 

Рік написання – 1912

Літературний рід: епос.

Жанр – новела

Напрям: модернізм

Течія – експресіонізм.

Тема «Перевтілення»  — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя.

Ідея: відтворення трагізму буття «маленької людини», відчуженість людей, байдужість і душевна черствість, відсутність щирості в стосунках навіть між найріднішими.

Головні герої: Грегор Замза; родина Грегора – батько, мати, сестра  Грета; керуючий фірмою.

Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини.

Зав’язка дії: Прокинувшись уранці, комівояжер Грегор Замза побачив, що перетворився на незрозумілу комаху.

Розвиток дії:

– Адаптація героя до нового способу існування, реакція оточуючих.

– Еволюція поглядів Грегора

– Занепад сімейних стосунків

Кульмінація: вигнання Грегора батьком:

– Відчуження

– Презирство найрідніших людей до Грегора

Розв’язка: Смерть комахи, що стало полегшення для усіх членів сім’ї

подивіться фільм Перевтілення

 05.10.2023

Тема. Розвиток писемного зв’язного мовлення. Творча робота за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”

Теми:

– “Трагедія “маленької людини” в сучасному світі”;

– ” Мій світ і світ Кафки “;

– ” Грегор Замза – людина чи комаха? “;

– “Що знаєш ти про мій біль і що я знаю про твій” (Ф. Кафка)’,

– “Щасливий я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості” (Ф. Кафка).

02.11.2023

Тема. Альбер Камю (1913 – 1960). «Чума»1947. Віхи життя й особливості світогляду, проблематика, сюжет і композиція.

Тема роману-притчі - боротьба людської спільноти проти конкретного зла (мешканців алжирського міста Оран проти чуми); у символічному значенні: боротьба проти нацизму та фашизму.

Головні герої “Чума”: доктор Бернар Ріє, Жан Тарру, священик отець Панлю, репортер Раймон Рамбер, Коттар, Гран, мадам Ріє (мати доктора). Місто Оран змальоване як алегоричний образ людства.

Сюжет роману “Чума”:

В алжирське місто Оран приходить чума. На вулицях міста та в будинках знаходять дохлих пацюків, але ніхто ще не помічає небезпеки. Доктор Ріє проводжає свою хвору дружину (не чума) на лікування до санаторію, до нього переїжджає мати. Першим помирає воротар у будинку, в якому живе доктор. Кількість померлих зростає щодня. Доктор Ріє замовляє в Парижі сироватку, яка може незначно допомогти хворим, а через декілька днів префектура оголошує місто закритим. Одного вечора доктора викликає його пацієнт Гран, чий сусід Коттар намагався покінчити життя самогубством. Ще на початку епідемії Ріє знайомиться з журналістом Рамбером, який протягом карантину постійно здійснює спроби втекти з міста до коханої в Париж, та з таємничим Жаном Тарру, який докладно записує всі своє спостереження щодо жителів Орану. Місцеві жителі відчувають, що вони знаходяться у в’язниці, та починають спалювати свої домівки , у місті закінчуються харчі. Похоронні обряди вже відбуваються не відповідно до правил.

Взимку чума відступає: хворі все частіше видужують. Але саме в цей час чума вбиває друга доктора Ріє Тарру. Коттар, який єдиний не чекав закінчення чуми, починає стріляти з вікна в перехожих, поліція затримує його. Доктор Ріє отримує телеграму, з якої дізнається, що його дружина померла. Місто радіє.

послухайте аудіо книгу https://www.youtube.com/watch?v=AZl0rj3ZRxY&embeds_referring_euri=https%3A%2F%2Fdovidka.biz.ua%2F&source_ve_path=Mjg2NjY&feature=emb_logo

16.11.2023

Тема. ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ століття

Райнер Марія Рільке (1875 — 1926).

Гійом Аполлінер (1880 — 1918).

Федеріко Гарсіа Лорка (1898 — 1936).

1. Гійом Аполлінер  (1880-1918) – поет авангардист. Зв'язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині літератури.

Збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни». Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка і водограй»). Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Г. Апполінера.

2. Райнера Марії Рільке (1875-1926). Переосмислення античних міфів у віршах митця («Орфей, Еврідіка, Гермес»). Діалог ліричного героя з Богом («Згаси мій зір…»). Філософський характер і художня довершеність лірики поета.

3.  Федеріко Гарсіа Лорки (1898-1936).  Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета. («Про царівну Місяцівну»). Своєрідність художнього світу Ф.Гарсіа Лорки («Гітара»)

Верлібр, або Вільний вірш -  Вірш, побудований на відносно однотипній синтаксичній організації рядків, на ритмі синтагм (змістових частин (речення). Рядки вільного вірша мають різну довжину, не поділяються на стопи; в них різна кількість наголосів і розташування їх довільне. Верлібр не визнає рим, внаслідок чого зникає і поділ на строфи.

Напам'ять.

Гійом Аполлінер - Міст Мірабо.

Пройдіть тестування Контрольна робота з зарубіжної літератури за І семестр 2023-2024н.р..

Райнер Марія Рільке - Згаси мір зір...

29.11.2023

Тема. Дж. Орвелл «Скотоферма». 1945. Антиутопія, сатира.

Показ духовної деградації людей за умов тоталітарної системи.

Головні герої:

Майор — старий кнур, мав величезну пошану серед домашніх тварин. Саме він закликав повстати проти фермера Джонса, бо він з них знущається. 

Наполеон — молодий кнур, один із сподвижників Ватажка, який отримав владу після повстання на Скотному дворі та побудував тоталітарний режим.

Сніжок — кнур, один із лідерів повстання. Він думає, що здатний до аналізу та розвитку. Його вигнав Наполеон.

Пищик — кнур, права рука Наполеона, умілий агітатор.

Боксер — кінь, найпрацьовитіший мешканець Скотного двору.

Кашка — упряжний кінь, найкраща подруга Боксера.

Моллі — кінь, який найбільше на світі любив себе і атрибути гарного життя, зрештою зрадив ідеї революції і пішов служити до людей.

Собаки – агресивні сторожі, вірні слуги Наполеона та свиней.

Містер Джонс — господар ферми, який символізував старий порядок.

Містер Пітер і містер Калмінгтон – сусіди містера Джонса.

Образи-символи

♦ Наполеон – Сталін.

♦ Старий Майор – Ленін.

♦ Сніжок – Троцький.

♦Фермери Калмінгтон і Пітер уособлюють – Черчілля і Гітлера.

♦ Кінь Боксер – стаханівський рух.

♦ кобилка Моллі – бігла інтелігенція.

♦ Кури – селянство

♦ Вівці – малограмотне селянство.

♦ Решта тварин – люди

В основу книги були покладені реальні історичні події, що відбулися в Росії з 1917-го по 1944-ий рік. Твір відкривається промовою старого призового кнура Ватажка (прототип – Ленін), який закликає тварин (робітників і селян) на боротьбу з людством (панівним класом). Другий розділ розповідає про підпільну боротьбу, стихійне повстання голодних звірів проти містера Джонса (прототип – Микола II) і перетворення «Панського двору» (Російської Імперії) в «Скотний двір» (СРСР).

У третій частині змальовується ударна робота нової держави, в четвертій показується ставлення сусідніх ферм (країн) – плутні (США) містера Калмінгтона (прототип – Уїнстон Черчілль) і Склоки (Німеччини) містера Пітера (Адольфа Гітлера) до нової ферми.

П’ята глава повісті розповідає про втечу з «Скотоферми» інтелігенції в особі люблячої кусковий цукор і різнокольорові стрічки конячки Моллі, яка розробляється Обвалом (прототип – Лев Троцький) вітряка (НЕП – нової економічної політики СРСР, яка прийшлася на 20-ті роки XX століття) і зміщення розумного і підприємливого кнура неповоротким (на перший погляд) Наполеоном (прототип – Йосип Сталін).

У шостій частині Оруелл зображує важку працю тварин, виникнення в суспільстві потреби в предметах, які виробляються за межами ферми (зарубіжний імпорт), встановлення Наполеоном нової торгової політики із зовнішнім світом. На цьому етапі історичного розвитку ферми (СРСР) свині перебираються в господарський будинок (всупереч встановленим ватажком семи заповідей, які вони потихеньку починають переписувати) і починають шукати внутрішнього ворога (зруйнована вітром млин з легкої подачі Стукача (прототип – В’ячеслав Молотов) стає диверсією втікшого від псів Наполеона (радянських силових структур) Обвалу).

У сьомій частині «Скотного двору» відбувається відновлення вітряка (символічний образ, висхідний ще до традиції Сервантеса), на ферму обрушується голод, після чого проводяться показові страти прихильників Обвалу. Восьма глава розповідає про культ особи Наполеона (Сталіна) і Бій під вітряком (Велику Вітчизняну Війну).

У дев’ятій частині до тварин приходить усвідомлення тягот їх життя, в десятій – Оруелл дає картину як справжнього, так і майбутнього Англії (прототип – Європа), в якій людські ферми приймають тварин, а мешканці останньої приходять до висновку, що керівні ними свині нічим не відрізняються від людей (ворогів-капіталістів).

Фінал «Скотного двору» можна назвати пророчим: Оруелл, сам того не підозрюючи, передрік поступове становлення СРСР на шлях капіталізму (об’єднання свиней з містером Калмінгтоном) і повернення йому колишньої назви «Панський двір» (Російської Федерації замість зниклої Російської Імперії).

подивіться мультфільм Скотоферма 1945

30.11.2023

Тема. Бертольд Брехт “Матінка Кураж та її діти” 1938—1939

“епічна драма” – драма, у якій панівну роль відігравала не дія, а розповідь, яка має допомогти глядачеві побачити соціальне коріння конфлікту, спонукати його шукати засоби вдосконалення законів суспільного життя.

зонги (пісні) – ліричний прийом для супроводу подій у п`єсі, коментарів, відображення емоційного стану персонажів, роздумів автора або атмосфери доби.

Головна проблема твору – проблема війни та миру, відносини батьків та дітей, багатства та бідності.

Головні герої твору “Матінка Кураж та її діти”

Матінка Кураж - Анна Ферлінг

Катрін (Kattrin) — її німа дочка

Ейліф (Eilif) – її старший син, солдат- мародер

Швейцеркас (Schweizerkas) – її молодший син, охороняв казну.

Війна – захоплюючий бізнес! Вона псує людей, робить їх жорстокими і скупими, особливо якщо війна триває більше десяти років. Брехт не випадково звернувся саме до образу жінки, яка прислуговувала війні. Жінка і війна несумісні, особливо якщо у жінки є діти. Ні талант, ні кмітливість не допомагають матусі Кураж врятувати дітей. Сама вона – втілення війни, причина загибелі трьох близьких їй людей. Ейліфа вбили за його непосидючість, Швейцеркаса – за чесність, Катрін – за доброту. Ніхто з них не жив по її міркам, тому всі загинули.

Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Брехт звертав увагу співвітчизників на небезпеку егоїзму та байдужості. Він писав: «Завдання автора п’єси не в тому, щоб примусити матінку Кураж прозріти наприкінці… Авторові потрібно, щоб глядач прозрів. Прозріння Кураж суперечило б не тільки їі характеру, а й перебігу подій у Німеччині 30-х років XX ст.». На думку Брехта, глядачі мали дійти висновку: фашизм загрожує всьому людству. Образ матінки Кураж може слугувати метафоричним образом Німеччини 1930-х років: розпочинаючи війну, німці вірили, що мають змогу розбага­тіти; утрачаючи своїх дітей у боях, вважали, що ті загинули за велику ідею. Ця країна здолала страшні випробування, але, на відміну від матінки Кураж, її народ зрештою зробив правильні висновки.

29.02.2024

Тема. Г. Белль, 1950 р. оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» 

Опис пораненого юнака, який потрапляє у власну гімназію, перетворену на шпиталь.

Ідея – війна антигуманна і протиприродна.

Проблеми твору – проблема майбутнього покоління Німеччини; засудження жахів війни; лжепатріотизм тих, хто посилає людей на війну.

Місце подій – школа, де вчився головний герой. Події відбуваються протягом одного дня.

Оповідання впливає на серце і розум читача, сприймається немов «один суцільний крик, волання про даремно загублене життя» Воно сповнене антивоєнного пафосу і закликає не допускати більше того, що трапилося з його головним героєм.

Сюжет будується на поступовому впізнаванні головним героєм, молодим пораненим солдатом, гімназії, в якій він навчався протягом восьми років і яку залишив лише три місяці тому, коли його було відправлено одразу зі шкільної парти на фронт.

Подорож головного героя коридорами гімназії – дає автору можливість показати через особисту долю одного з учнів систему навчання і виховання у Німеччині, результатом, якої стає смерть.

“Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” чому така назва? З цієї фрази починається давньогрецький вірш-епітафія про битву у Фермопільській ущелині, де, захищаючи Вітчизну, загинули 300 спартанських воїнів. Повна фраза: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи македонцям, що вкупі мертві ми тут лежимо, вірні їм даним словом». Її автором був Сімонід Кеоський. Фраза, яку винесено у заголовок, не закінчена, тому що герой не встиг дописати її на дошці перед мобілізацією в діючу армію. Юний хлопчик став не героєм, як спартанці, а «гарматним м’ясом». Автор використав незакінчену фразу, щоб підкреслити, що її зміст не відповідає духу війни, що її вела фашистська Німеччина.

✵ Герой оповідання — лише жертва війни, бо жодних злочинів він не скоїв. Автор не дає йому імені, бо це узагальнений образ. У долі одного молодого скаліченого солдата, як у дзеркалі, відбивається безліч доль інших людей, життя яких понівечене війною.

пройти тест https://wordwall.net/play/67807/074/852

28.03.2024

Пауль Целан "Фуга смерті" 1945

Жанр: елегії і балади, плачу, лірики ритуального танцю, документального репортажу.

Головна думка: Зображується протиставлення і духовне протиборство  життя і смерті, добра і зла. Перемагає смерть. Звучить мотив приреченості, характерний для модерністської літератури.

Тема вірша:

-тема Освенціма; особистої та суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити; тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв.

Провідні мотиви – пам’ть та забуття, трагедія єврейського народу та жахлива реальність, пережита автором.

Поштовхом до написання “Фуги смерті” стала реальність концентраційного табору. У цьому творі автор акцентує увагу на протиборстві високої культури та нелюдськості фашистської ідеології.

написати твір - Відображення проблем війни і миру у суспільстві за вивченими творами."Матінка Кураж та її діти", "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...", "Фуга смерті".

28.03.2024

Ернест Хемінгуей, повість-притча «Старий і море» 1952 (Пулітцерівська премія, Нобелівська премія) модернізм. Художній прийом: принцип айсберга.

Розповідь про старого рибалку, який здійснив свою мрію – спіймав найбільшу рибу, але так і не зміг її утримати.

Ідея. «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

Головні герої “Старий і море”:

Сантьяго  — старий рибалка

Манолін  — сусідський хлопчисько

Образи символи:

море – вічність життя, непереборна сила природи;

рибина – утілення мрії, досягнення мети;

старий – людський досвід, мужність, нездоланна сила волі;

хлопець – подолання трагічної самотності, надія на майбутнє, зміна поколінь.

акули – життєві перешкоди, труднощі, жорстокий світ

леви – молодість, юність, любов до життя, віра в перемогу

Елементи сюжету:

Експозиція — знайомство з головними героями повісті Сантьяго і Маноліном.

Зав’язка — старий збирається вийти в море, щоб зловити велику рибу.

Розвиток дії — пригоди старого у відкритому морі, змагання з рибою.

Кульмінація (їх дві) — по- перше, це перемога рибалки над рибою, а по-друге, боротьба з акулами, під час якої він ледве не загинув, але врятувався, хоча й втратив рибу.

Розв’язка — повернення Сантьяго в селище.

пройдіть тест https://wordwall.net/play/55165/689/869

пройдіть тест https://wordwall.net/play/51763/432/156